З досвіду роботи

Опис власного педагогічного досвіду з проблеми

ВПРОВАДЖЕННЯ БІОАДЕКВАТНИХ (НООСФЕРНИХ) ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Григорій Сковорода говорив, що людина є  ключем усіх розгадок життя. Людина – мікрокосм і не може нічого інакше пізнати, як тільки через себе. Всяке пізнання є в своїй істоті й основі самопізнанням.

Біоадекватна (ноосферна) методика викладання відноситься до однієї з  інноваційних моделей. Жоден елемент методології, технології, інструментарію цієї системи не здатний порушити біоритми вчителя та учня, тому інша назва даної методики – «біоадекватна», тобто біологічно адекватна універсальним природним законам розвитку людини.

Автор даної методики – професор психології, академік Маслова Н.В. Їй належить праця «Ноосферна освіта: концепція, технологія, методика».

Наукову базу біоадекватної методики становлять ідеї Я.А.Коменського К.Д.Ушинського, Ж.Піаже, О.Р.Лурії, П.П.Блонського, В.В.Вульфа та багатьох інших педагогів, психологів, нейрофізіологів, фізиків, лінгвістів. Сам термін «ноосфера» увійшов до наукового обігу завдяки працям вченого В.Вернад-ського, який говорив про ноосферу як про сферу одухотвореного розуму.

Метою ноосферної освіти є формування психологічного здоров’я дитини (стресостійкість, гармонія та духовність), мотивація  екологічно здорового типу мислення, заснованого на свідомому сукупному володінні логічним (лівопівкульним) та образним (правопівкульним) мисленням. Саме двопівкульний тип мислення може дати людині цілісну картину світу.

   Мною було проаналізовано співвідношення предметів навчального плану для учнів 7-8 класів відповідно до їх впливу на обидві півкулі головного мозку. Виявилося, що переважають предмети, які впливають на розвиток логіки (активне використання лівопівкульного мислення): 7 клас 79 %, 8 клас - 81%.

Щоб зрозуміти доцільність використання ідеї біоадекватної технології навчання, наведу такий приклад. Візьміть серединку горіха (він найкраще нагадує мозок людини), одна половина якого гарна соковита, вкрита оболонкою, а інша – зісохла, почорніла, згіркла. Звичайно ж,  ми віддамо перевагу здоровій частинці, яку з’їмо, а другу викинемо. Так зробити з нашим мозком ми не можемо. Наша права півкуля – творча, ліва – логічна. Вони обидві нам потрібні!

Розвиток тільки однієї півкулі головного мозку, коли іншій півкулі не додається належного природного навантаження, може викликати порушення психічних функцій. Яскраво виражені правопівкульні люди (інтуїція, творчість, образне мислення) нерідко не вміють узагальнювати, мислити аналітично, повільно шукають необхідні слова, у них може порушуватись оцінка часової орієнтації завдань. А люди, акцентовані на лівопівкульне навантаження свого мозку (логіка, розрахунок, аналіз), можуть втратити здатність сприйняття цілісної картини світу, у них виникають труднощі з виконанням наочнопросторових завдань, неясне сприйняття чуттєвого образу тощо.

Стрибаючи тільки на одній нозі, ми не зможемо далеко і довго пройти. Але чомусь гадаємо, що можемо все життя «стрибати» на одній півкулі головного мозку. Тому завдання вчителя спрямувати роботу на уроці так, щоб мислення було цілісним, а робота головного мозку – синхронною.

Існує два типи мислення, основні характеристики яких можна розглянути в таблиці:

ТИПИ МИСЛЕННЯ:
ЦІЛІСНЕ: екологічне, двопівкульне, природне, здорове, гармонійне, універсальне	НЕЦІЛІСНЕ: негармонійне, неекологічне, переважно однопівкульне, нездорове, неуніверсальне

Активізація необхідного для нас режиу мислення на уроках української мови та літератури залежить  від поставленого питання.  

Питання до лівої півкулі	Питання до правої півкулі
- Чому? - Скільки коштує? - Навіщо? - Де? - Куди? - Звідки? - Скільки важить? - Скільки триває? – та под.	- Як? - Яке? - На що схоже? - Якого кольору? - Якої форми? - Як звучить? - Емоції «Ох!»,  «Ах!», «Ого!» - Емоції зі знаком «+» та «–»

Природне сприйняття будь-якої інформації проходить обов'язкові етапи (за Ж.Піаже):

І. Сенсорно-моторний (чуттєве сприйняття явища, що вивчається).

ІІ. Символьний (образне «звернення» чуттєво-логічної інформації завдяки особистому вибору та асоціативному зв'язку між пропонованим образом та явищем, що вивчається).

ІІІ. Логічний (дискурсивно-логічне осмислення інформації).

IV. Лінгвістичний (акомодація інформації у свідомості через словообраз, креативне використання мислеобразу в мовленнєвій діяльності).

V. Моторно-кінестетичний (закріплення (реагування на інформацію) через тілесні реакції).

VI. “Архівування” інформації (синхронізація взаємозв'язків між зоровими, слуховими, нюховими, дотиковими рецепторами; горизонтальними і вертикальними структурами головного мозку).

Це і є адекватний природі людини та природі роботи самої інформації шлях освітнього процесу.

Інформація стає знанням тільки тоді,  коли вона проживається, стає частиною особистого досвіду. З цією метою на уроках української мови та літератури я використовую ейдотехніку, суть якої можна передати через  формулу: уява + позитивні емоції = засвоєна інформація.

Зупинюсь на деяких методах і прийомах ейдотехніки, які практикую на  уроках мови та  літератури.

«Бачення-символ». Формування у свідомості учнів узагальненого, осмисленого образу, тотожного індивідуальній інтерпретації художнього твору (ілюстрація, вірш, міні-твір). Це дає можливість учням побачити множинність індивідуальних інтерпретацій одного і того ж твору. Символічний образ створює в учнів  відчуття невичерпності, багатогранності мистецтва слова.

Так, вивчаючи  у 7 класі твір Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських», діти укладають (малюють у зошитах) предметно-символьний ряд твору: повний місяць, квіти, кошенята, коралі, монети, фотографія,скручений сувій, валіза, дерево, блискавка, квіти, місяць. Пояснють, чому саме той чи інший предмет вибрали. Мають змогу побачити,  на що не звернули увагу, яка деталь важлива для розуміння суті твору,  а яка другорядна, але не зайва. Такий вид роботи дає змогу вчителю з’ясувати, як учні прочитали твір. Що для кожного з них виявилось важливим.

«Доповнення образу». Пізнання логіки образу.

Софійка – герой твору «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»

1.     Колір – білий, голубий.

2.     Смак – шоколадний.

3.     Запах – ніжний , свіжий, мінливий.

4.     Зовнішність – русалка, верба, кошеня.

5.     Звук – дзвін монети, завивання, грім.

6.     Якість переживання – хвилювання, ніжність, мрійливість.

«Ефект присутності». Створення у свідомості учнів образних картин, пов’язаних із актуалізацією різноманітних рецепторів (зорового, слухового, тактильного тощо).

Так, вивчаючи біографію Т.Г. Шевченнка у 8 класі даю завдання: «Уявіть, що ви Т.Г. Шевченко і заповніть таблицю»

Подія у житті Т.Г. Шевченка	Що бачить?	Що чує?	До чого доторкається?
17 років , Літній сад, Петербург	Білі статуї	Шум вітру	До мармуру
22 квітня 1838 рік Воля!	Портрет. Документ.	Радісні дзвони	Обійми друзів
1846 рік. Україна. Київська археологічна комісія	Історичні пам’ятки.	Дзвони храмів. Голоси людей.	Папір, олівець.
1847 рік. Арешт. В казематі.	Похмура будівля. Сірі стіни.	Клацання замків. Крики вартових. Вирок	Папір. Олівець. Спогади.
Новопетровське укріплення	Пустеля. Пісок. Вода.	Свист вітру	Важка служба. Муштра.

«Складання ейдос-конспекту». (ЕК) – це роздуми, породжені образністю тексту, що супроводжуються створенням власних образів на основі цитат твору. Поєднуючи в собі опорний конспект (теоретичні знання) та ілюстрації до твору, ейдос-конспект задіює логічне і образне мислення.

Робота з ейдос-конспектами – складова комплексного аналізу тексту художнього твору.

Так під час вивчення вірша Лесі Українки «Давня весна» учні 8 класу створили такий ейдос-конспект у вигляді таблиці.

Слово з твору	Колір	Запах	Настрій
Весна	Синій	Свіжий	Піднесений
Проміння	Жовтий, сонячний	Теплий	Веселий
Квітки	Бузковий	Солодкий	Замилування
Пташки	Зелений	Свіжий	Бадьорий, мрійливий
Я	Білий	Ліків	Безпорадний, розгублений
Дарунки	Яскравий	Солодкий	Збентежений
Вікно, гілки яблуні	Рожевий	Приємний	Захоплення, зачарування
Вітер	Блакитний	Свіжий	Радісний, впевнений
Весна за вікном	Зелений, ніжно-рожевий, білий, голубий	Ніжний, тонкий	Збентеження, задоволення, впевненість.

Очікувані результати  використання біоадекватної технології:

- скорочення часу навчання у 3-5 разів;

- покращення успішності учнів усіх категорій;

- зростання мотивації учнів на навчання, інтересу до предметів українська мова та література;

- розвиток творчих здібностей, а також здатності до самопізнання, самооцінки;

- розкриття внутрішнього «я» дитини;

- здоров’язбережний і здоров’явідновлюючий ефект;

- формування цілісного мислення учнів і на цій базі високої духовності, моральності, гармонійної особистості, яка здатна жити, мислити, працювати в гармонії із природою, собою, суспільством, бути стійкою в різних життєвих ситуаціях без нанесення шкоди людству та природі.